• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Запобігання та протидія булінгу

План заходів на 2023/2024 навчальний рік «Щодо створення в ліцеї безпечного освітнього середовища, попередження, виявлення і подолання (мінімізації) наслідків булінгу, формування в здобувачів освіти ціннісних життєвих навичок»

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ТА БУЛІНГУ

Конвенція ООН "Про права дитини"

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

Закон України "Про протидію торгівлі людьми"

Закон України "Про охорону дитинства"

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Державна соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2020 року.

Державна соціальна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2021 року».

Рекомендації Ради Європи щодо захисту прав дитини в цифровому середовищі.

Наказ МОН України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодію з іншими організаціями і службами"

Лист МОН України "Про проведення інформаційної кампанії щодо протидії торгівлі людьми"

Лист МОН України "Про виконання законодавчих вимог у зв’язку із прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229"

Методичні рекомендації МОН України "Запобігання та протидія насильству"

Методичні рекомендації МОН України "Безпека дітей в Інтернеті"

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ

Ознаки булінгу (цькування): на що треба звернути увагу

● занадто емоційна атмосфера в групі (класі); ● виокремлення певних учнів/учениць від решти; ● «перегрупування» дружніх кіл; ● коли діти припиняють спілкування, замовкають при появі дорослого/дорослої або вчителя/вчительки в приміщенні; ● кардинальна зміна поведінки окремої дитини – як сумна, закрита, пригнічена, так і піднесена, жвава, агресивна; ● раптове зниження академічної успішності деяких дітей; ● часті хвороби та прогули навчальних занять окремої дитини, не притаманні їй до цього часу.

Дитина ймовірно потерпає від булінгу (цькування), якщо вона:

● приходить додому в пошкодженому одязі чи загубленими речами; ●має поранення, синці, подряпини; ● має мало друзів, або зовсім їх не має; ● боїться йти до закладу освіти, сідати в автобус, брати участь в активностях з однолітками; ● обирає незвичний шлях, коли повертається додому; ● втрачає інтерес до навчання або починає навчатись набагато гірше, ніж зазвичай; ● виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, без настрою, коли приходить додому;● часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди; ● тривожно спить, часто бачить погані сни; ● втрачає апетит; ● проявляє тривогу і низьку самооцінку.

Правила для батьків

● Спокій і впевненість. Важливо, щоб всі дії допомоги батьки виконували спокійно і впевнено, даючи дітям позитивний емоційний ресурс захищеності, підтримки, стабільності. Впевненість дорослого у здатності подолати негаразди – одна з тих речей, яка сигналізує дитині про безпечність її життєвого світу. ● Спільно з іншими батьками. Своє хвилювання і тривогу можна обговорювати з іншими дорослими, наприклад, іншими батьками, діти яких були жертвами булінгу.● Однодумці в закладі освіти. Варто також поставити до відома педагогів, поінформувати про наявність проблеми, адже це дозволить їм більш уважно і цілеспрямовано відстежувати ситуації булінгу. ● Разом з дитиною. Не потрібно створювати дитині ілюзію легкості подолання проблеми, адже насправді це може бути нелегко, потребуватиме зусиль. Потрібно казати, що разом це буде легше, адже об’єднання зусиль буде робити це завдання посильним.

Для батьків: Основні принципи у протистоянні булінгу, а саме кібербулінгу

Загальні настанови батькам можна узагальнити до двох принципів: 1) уважність до дитини; 2) реагування на проблему. Уважність до дитини. Необхідно завжди бути уважним до дитини та її віртуальних практик. Чомусь нікого не дивує, що батьки добре інструктують дитину щодо маршрутів руху і правил користування, наприклад, велосипедом, натомість, привносячи в родину нові елементи технологій (мобільний телефон, відео плеєр, комп’ютер тощо) залишають дитину наодинці із новою реальністю. Канали до віртуального світу потребують регулювання, введення чітких правил користування, що запобігає небезпекам і роз’яснює, в яких випадках і яка поведінка вважається нормальною і буде безпечною. Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютера в зоні спільного користування (вітальня, кухня), де, займаючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона перебуває в Інтернеті, а також легше контролювати ча роботи з комп’ютером (особливо критичним це є для молодших підлітків, у яких власна довільна поведінка і вольові процеси знаходяться на етапі формування). Батьки мають уважно вислуховувати дитину щодо її вражень і дій у віртуальному середовищі, знайомитись із сайтами і тими кібер-технологіями, які використовуються дітьми. Важливо звертати увагу на тривожні ознаки, які можуть вказувати на можливість віктимізації вашої дитини внаслідок кібербуллінгу: дитина виглядає засмученою після онлайн режиму, перегляду повідомлень, віддаляється від спілкування з однолітками, можливе погіршення академічної успішності (хоча останнє може свідчити й про інші негаразди). Важливо відслідковувати “онлайн-репутацію” власної дитини (для цього час від часу здійснюйте пошук, наприклад, в Гуглі за ім’ям вашого сина чи доньки). Реагування на проблему. По-перше, необхідно зберегти свідчення події. Хоча негативні повідомлення можуть не перетворитись в серйозний кібербулінг, корисно зробити копію з цих повідомлень (допомогти дитині зробити це, якщо вона ще не знає як). По-друге, як би Вас особисто не вразило те, що показала Вам дитина, - зберігайте спокій, не лякайте дитину додатково своєю бурхливою реакцією. В жодному разі не допускайте покарання дитини (вияв незадоволення, заборона користування) за те, що вона Вам довірилась. По-третє, проговоріть з дитиною ситуацію, що трапилась, уважно вислухайте. Використайте цей випадок для формування медіакультури Вашої дитини, повторіть найпростіші правила безпеки користування Інтернетом (не спілкуватись з незнайомцями, не повідомляти їм своє ім’я, адресу, телефон, берегти в секреті паролі тощо), розкажіть, як запобігати кібербуллінгу надалі (Матеріали курсу «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти» (Prometheus). Авторський колектив: Найдьонова Л.А., Букіна Ю.О., Григоровська Л.В., Дятел Н.Л.)

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Як боротися з булінгом: поради для дітей

Булінг очима дітей

Говори проти насильства

Корисні підказки. Як зрозуміти іншого

Корисні підказки 2. Увага! Інтернет!

Корисні підказки 2. Битися чи не битися?

Корисні підказки 2. Мирись, мирись!

Булінг. Ми всі можемо допомогти це зупинити. Посібник для батьків учнів початкових і середніх шкіл

Стоп Булінг: що НЕ ТРЕБА робити батькам, якщо дитину цькують

ПОРАДИ УЧНЯМ: Три правила для свідків

Якщо ви стали очевидцем кібербулінгу, існує три типи правильної поведінки: 1) виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно); 2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібербулінг – це погано. Цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві); 3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі

П’ять корисних правил протидії кібербулінгу, які мають знати учні

1) Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кіберпростір. Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, заспокойся, притиши роздратування, злість, образу, гнів, порадься з дорослими. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і неможливо. 2) Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.net –мережа і «етикет»). Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. 3) Поважай факти. Якщо тебе неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – зберегти чи роздрукувати сторінку, вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків чи дорослих за порадою. 4) Ігноруй з розумом. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії і зупиняється. Реагування на негативні коментарі може продовжити комунікацію. Якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, то варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлив інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації. У цьому можуть допомогти дорослі. 5) Можливе тимчасове блокування. Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібербулінгу, особливо якщо він мотивований втечею булерів від нудьги і не супроводжується булінгом у реальному житті (Матеріали курсу «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти» (Prometheus). Авторський колектив: Найдьонова Л.А., Букін Ю.О., Григоровська Л.В., Дятел Н.Л. )

З НАЙКРАЩИМИ ПОБАЖАННЯМИ СТРІЛЬНИК МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ТА УСИК ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Коментарi